• Ви знаходитесь тут:

• Головна
• З досвіду роботи

Досвіду за плечима не так-то і багато, але поділитися є чим! Я тільки вчуся!!!

РОЗДІЛ 3. РЕАЛІЗАЦІЯ НАСКРІЗНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ «ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА СТАЛИЙ РОЗВИТОК» У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ГЕОГРАФІЇ «УКРАЇНА У СВІТІ, ПРИРОДА, НАСЕЛЕННЯ» ШЛЯХОМ ПРОВЕДЕННЯ ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ

Екологічна освіта і виховання підростаючого покоління на сьогодні віднесено до найбільш пріоритетних напрямів сучасних науково-педагогічних досліджень. Зміна екологічних умов на планеті внаслідок дизгармонії взаємодії суспільства та природи, розвитку багатопланової діяльності в природному середовищі зумовило виникнення численних социально-екологічних проблем, одна з яких – виховання екологічно грамотного жителя планети, здатного зробити свій внесок длч вирішення складних завдань щодо збереження, забезпеченнч соціальної гармонії і природного середовища [7].

На мою думку, з урахуванням психофізичних особливостей учнів доцільно проводити наступні природоохоронні заходи (рис. 1.1).

Наскрізні змістові лінії у курсі «Україна у світі: природа, населення» для учнів 8 класу орієнтовані на: змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток»: - усвідомлення впливу життєдіяльності людини на природі комплекси України; дотримання правил поведінки людини в природі; значення природоохоронних територій для збереження унікальних ландшафтів України; значення Червоної та Зеленої книг України; - формування стилю поведінки у зонах екстремальних природних явищ, екологічного лиха, техногенного забруднення, а також на природоохоронних територіях; Природоохоронні заходи доцільно проводти і в рамках вивчення курсу «Україна у світу: природа, населення». Тому пропонуємо ознайомитися зі змістом розробленої програми.

Таблиця 3.1

Методична розробка програми природоохоронних заходів в рамках вивчення курсу «Україна у світу: природа, населення»

П.н

Зміст навчального матеріалу

Зміст наскрізної змістовної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток»

Природоохоронний захід Відмітка про проведення

Розділ І. Географічна карта та робота з нею

Тема 1.Географічна карта

Зображення України в картографічних творах. Елементи карти, картографічні проекції та види спотворень на географічних картах. Способи зображення географічних об`єктів та явищ на картах. Класифікація карт. Навчальні карти й атласи. Національний атлас України, електронні карти. Картографічні інтернет-джерела. Геоінформаційні та сучасні навігаційні системи

Екологічна безпека та сталий розвиток. Розуміє важливість використання сучасних навігаційних систем для власної безпеки та безпеки інших.

Екологічний квест «Створення інтерактивної карти несанкціонованих сміттєзвалищ в Луганській області Марківсього району»

Виконано

Розділ ІІІ. Природні умови і ресурси України

Тема 1. Рельєф, тектонічна та геологічна будова, мінеральні ресурси

Форми земної поверхні. Простягання низовин, височин, гір, річкових долин. Карта «Фізична поверхня». Геологічна історія Землі. Геологічне літочислення. Геологічні ери. Карта «Тектонічна будова». Основні тектонічні структури. Зв`язок рельєфу з тектонічними структурами. Геологічна будова. Неотектонічні рухи. Вплив геологічної будови та тектоніки на діяльність людини.

Формування рельєфу. Внутрішні та зовнішні рельєфотвірні процеси. Типи рельєфу за походженням. Рельєф і діяльність людини.

Корисні копалини України, їх класифікація за використанням, закономірності поширення. Паливні корисні копалини. Діючі та перспективні басейни й райони видобування вугілля, нафти, природного газу, торфу. Рудні та нерудні корисні копалини: басейни, райони залягання та видобування. Мінеральні води та грязі.

Проблеми раціонального використання мінеральних ресурсів. Особливості геологічної будови, чинники і

рельєфу та мінеральних ресурсів своєї місцевості.

Практична робота

4. Встановлення за картами (тектонічною, геологічною, фізичною) зв’язків між тектонічною, геологічною будовою,

рельєфом та корисними копалинами

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює цілісність природи і взаємозв’язок її об’єктів і явищ.

Наводить приклади та робить висновки щодо необхідності утилізації і переробки відходів.

Теоретична розробка та практична реалізація проекту «ЕвроЕкоСтартап: сміття - це гроші»

Шкільна акція «Чисте подвіря – запорука успішної громади»

Конкурс малюнків на екологічну тематику «Зміни Україну сьогодні: почни із себе»

Акція зі збору відпрацьованих батарейок та пластикових кришечок «Добро жменями» Виконано

ті Тема 2. Клімат і кліматичні ресурси

Кліматотвірні чинники: сонячна енергія, циркуляція атмосфери, підстильна поверхня, їх взаємодія. Розподіл сонячної енергії в земній поверхні. Повітряні маси, що впливають на територію України. Атмосферні фронти, циклони та антициклони. Кліматичні показники: температура, опади, коефіцієнт зволоження та їх розподіл на території Україні. Річний та сезонний хід кліматичних показників. Кліматична карта. Регіональні відмінності клімату. Кліматичні ресурси.

Сезонні погодні умови та явища. Несприятливі погодно-кліматичні явища. Метеорологічна служба. Прогноз погоди за даними синоптичної карти, народними прикметами.

Вплив погодно-кліматичних умов на здоров’я і господарську діяльність людини. Охорона атмосферного повітря. Кліматичні особливості своєї місцевості.

Практичні роботи

5. Визначення вологості повітря за заданими показниками.

6. Визначення причин відмінностей кліматичних показників різних регіонів України за аналізом кліматичної карти.

Дослідження

Прогнозування погоди за народними прикметами та порівняння з прогнозом в інтернет-джерелах, ЗМІ

Екологічна безпека та сталий розвиток

Розуміє необхідність охорони атмосферного повітря, залежність його стану від різних видів діяльності людини.

Конкурс міні-проектів на тему: «Екологічні проблеми мого міста (села)»

Екскурсія до місцевого парку

.

Виконано

Тема 3. Води суходолу і водні ресурси

Склад вод суходолу. Поверхневі води. Річки. Будова річкової долини. Основні річкові басейни та системи. Вплив рельєфу на річки. Характер течії. Падіння, похил річки. Вплив клімату на формування річкової системи. Живлення і режим річок, густота річкової мережі. Річковий стік, витрати води.

Озера, їх типи. Болота, їх типи і поширення, причини заболочення. Водосховища та канали.

Підземні води. Основні артезіанські басейни. Водні ресурси України, шляхи їх раціонального використання та охорони. Води суходолу своєї місцевості.

Практична робота

7. Позначення на контурній карті назв найбільших річок, озер, водосховищ, каналів. України Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює необхідність ощадного використання та охорони водних ресурсів України.

Екскурсія до річки Сіверський Донець

Екологічна вікторина «Стежинами рідного краю»

Дослідницький екологічний практикум «Фізико-хімічний склад води в місцевій річці» (відбір зразків води з подальшшою передаю до санітарно-апідеміологічного центру для діагностики складу). Виконано

Тема 6. Тваринний світ України.

Різноманітність тваринного світу. Закономірності поширення тваринного світу в Україні. Тварини, занесені до Червоної книги України. Вплив людини на тваринний світ. Тваринні ресурси України, заходи з їх відтворення й охорони. Тваринний світ своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює необхідність збереження рослин і тварин та їх угрупувань.

Екологічна мандрівка «За селом (містом)» з метою виявлення рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин рідного краю. Створення списку виявлених видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України.

Конкурс фотографії «В об’єктиві натураліста» Виконано

Тема 7. Ландшафти України.

Ландшафт як просторово-цілісна система. Карта «Ландшафти України». Районування природних ландшафтів, їх відображення на картах. Антропогенні ландшафти.

Рівнинні ландшафти, їх різноманітність. Природні зони України: мішаних лісів і широколистих лісів, лісостепова, степова. Використання та охорона рівнинних ландшафтів.

Гірські ландшафти Українських Карпат і Кримських гір, особливості їх зміни з висотою, використання та охорона.

Природні умови і ресурси Чорного й Азовського морів, проблеми їх раціонального використання.

Практична робота

9. Складання порівняльної характеристики природних зон України (на вибір).

Дослідження

Ландшафти своєї місцевості, їх освоєння і використання.

Виявлення ландшафтів у світі, що мають схожість із ландшафтами України

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює відповідальність за ощадне використання природних ресурсів, екологічний стан у місцевій громаді, Україні.

Акція «Парад квітів біля школи».

Конкурс проектів озеленення інтер’єру та ландшафтного дизайну позашкільних і загальноосвітніх навчальних закладів

Фестиваль «Ланшафти мого краю: вчора, сьогодні, завтра» Виконано

Тема 8. Природокористування

Використання природно-ресурсного потенціалу України. Основні види забруднень довкілля в Україні. Вплив екологічної ситуації на життєдіяльність населення.

Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа.

Моніторинг навколишнього середовища.

Основні заходи щодо раціонального використання природних ресурсів та охорони довкілля. Природно-заповідні об’єкти своєї місцевості.

Природокористування в умовах сталого розвитку.

Дослідження (на вибір) Вплив компонентів природи на здоров я людини.

Практична робота

10. Позначення на контурній карті об’єктів природно-заповідного фонду України.

Дослідження

Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює необхідність ініціативи створення розгалуженої системи природозаповідних територій.

Характеризує сучасну екологічну ситуацію в Україні та своєї місцевості.

Акція «Дерево життя»

Природоохоронний захід «Екологія і ми» Екскурсія до місцевого природного парку, заказника, заповідника.

Екологічний захід на тему «На порозі екологічної катастрофи»

Виконано

Розділ IV. Населення України та світу

Тема 2. Розселення

Густота населення. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.

Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і сільське населення. Урбанізація, причини, що її зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси, мегалополіс. Світові міста. Відмінності в рівнях і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація

Екологічна безпека та сталий розвиток

Усвідомлює взаємозв’язок між густотою населення та геоекологічною ситуацією.

Бліц-інфо «Головна загроза людству та природі - Людина».

Конкурс стенд-газети «Вплив міста на стан навколишнього середовища»

Виконано

Розділ V. Природа й населення свого адміністративного регіону

Тема 1. Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку.

Тема 2. Природа регіону.

Особливості природних умов і ресурсів. Природокористування. Об’єкти природно-заповідного фонду.

Тема 3. Населення регіону.

Кількість та структура населення. Етнічний склад. Особливості зайнятості населення.

Дослідження (екскурсія)

Ознайомлення з об’єктами природи своєї місцевості

Екологічна безпека та сталий розвиток

Висловлює судження щодо важливості заходів з метою раціонального використання та охорони природних ресурсів і покращення умов життя населення.

Форум екологічних ідей «Раціональне використання та охорона природних ресурсів та покращення умов життя населення»

«Екологічні посиденьки на природі» Виконано

Змістова лінія "Екологічна безпека та сталий розвиток" націлена на формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь.Учнів 8 класів орієнтують на формування розуміння, що людина частина живої природи, її існування залежить від природних умов середовища, яке потрібно оберігати [6].

Розглянемо детальніше кожен із вище запропонованих природоохоронних заходів, які доцільно проводии в рамках вивчення курсу «Географія: природа, населення» для повноцінної реалізації освітньої змістовної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток».

Найпоширенішими природоохоронними заходами є екскурсії. Залежно від їхньої тематики реалізується триєдина освітня мета. У результаті відвідання учнями краєзнавчих музеїв формується національна свідомості, любов до рідного краю, свого народу, прищеплюється шанобливе ставлення до культури, забезпечечується духовна єдність поколінь. Школярі знайомляться із народним одягом чоловіків і жінок, особливості виготовлення та форбування ниток в давні часи, процес ткання одягу, вишитим орнаментом на сорочках та рушниках. Діти мають змогу побачити яскраву українську кераміку, вироби із дерева та металу. Окрім цього, в музеї є багато документів, книг, які розповідають про історію населеного пункту в якому вони проживають.Таким чином забезпечується зв’язок з багатьма поколіннями людей, які жили упродовж століть на рідній землі та створювали її красу. Музей для дитини – це розвиваюче середовище, засіб пізнання досягнень людини в галузі мистецтва, науки, історії, сучасної техніки.

Головною метою екскурсії в музей є залучення дітей в активний дослідницький пошук, формування у них пізнавальних потреб та навчальну мотивацію. При цьому музей сприяє повноцінному розвитку інтегративних якостей вихованців, оскільки при організації освітньої роботи в музеї необхідна організація різних видів дитячої діяльності і, відповідно, і інтегроване рішення завдань різних освітніх галузей.

Беручи участь в екскурсіях, музейних святах, розглядаючи експозиції, діти засвоюють досвід соціальних відносин, вчаться рахуватися з інтересами інших людей, набувають вміння висловлювати особисте ставлення до подій і фактів, вчаться емоційно оцінювати власну діяльність і діяльність оточуючих, розвивають комунікативну складову, як зв’язок в спілкуванні з однолітками, дорослими.

Екскурсії виховують громадянські й духовні рси школярів. На сьогодні можна з упевненістю сказати, що до нас повертається національна пам'ять, і ми по-новому починаємо ставитися до традицій, в яких народ зберіг все цінне, що було в минулому. В результаті пізнавально-дослідницької діяльності, у дітей формується уявлення про історію музею, різноманіття і види музеїв [4].

Під час екскурсії до музею діти вчаться аналізувати отриману інформацію, відбирати найсуттєвіші матеріали, систематизувати їх для можливого подальшого вивчення. У сучасному розумінні музей виступає особливою освітнім середовищем, яке формує у дитини уявлення про світ, розвиває здатність спостерігати, систематизувати, класифікувати, синтезувати і генерувати отриману інформацію в процесі власного життя і діяльності.

Важливе місце в системи освіти займають екологічні екскурсії на природу, де діти можуть побачити взаємовідносини природних об'єктів та їх зв'язок із середовищем існування. Потрапляючи в природне середовище з усім її різноманіттям предметів і явищ, діти вчаться розбиратися в цьому різноманітті, встановлювати зв'язки організмів один з одним та з неживою природою.

Екскурсії в природу – це безпосередній процес вивчення об'єктів природи.Тут відкриваються широкі можливості для організації творчої роботи дитини, ініціативи і спостережливості. На екскурсіях, як і на практичних заняттях, у дітей формуються навички самостійної роботи. Вони знайомляться зі збором, а також з обробкою екскурсійного матеріалу (на обговоренні після екскурсії).

Організація і проведення екскурсій розвиває у дітей навички вивчення свого краю. На екскурсіях в учнів виховужться інтерес і любов до природи, естетичні почуття. Вони вчаться бачити її красу, розуміють необхідність дбайливого ставлення до природи. Це так звана емоційна сторона екскурсій. Знання, отримані за таких умов, є дуже міцними і надовго укладаються в дитячій пам'яті. Екскурсії сприяють формуванню екологічної свідомості дитини .

Екскурсії до парку розвивають вміння визначати особливості зміни пір року, характеризувати різноманіття рослин парку, визначати рослини за описом, перелітних та осілих птахів, класифікувати їх за зовнішнім виглядом, збирати гербарій, сприяють розвитку комунікативних навичок, екологічної свідомості, екологічної культури та необхідності проведення моніторингу і природоохоронних заходів.

Головним методом екологічної екскурсії є спостереження. На думку психологів, спостереження – це складна діяльність, основу якої становить свідоме цілеспрямоване сприйняття. Результотом спостереження школярами за природними явищами та процесами є тонкість аналізу, планомірність, інтерпретація та осмислення побаченого. У процесі спостереження формується важлива особистісна риса – спостережливість.

Сприятливі можливості для реалізації комплексного підходу екологічної освіти створюють екскурсії у природне середовище, на яких діти оволодівають відповідними знаннями, оцінювальними судженнями, правилами поведінки, природоохоронними навичками. Потрібно лише правильно організувати діяльність дітей під час екскурсії. Дослідницький підхід до вивчення природи дозволяє на екскурсіях навчати учнів орієнтуватися на місцевості, спостерігати світ природи, порівнювати, встановлювати зв'язки між спостережуваними предметами і явищами природи, сприяючи формуванню навичок самостійного вивчення навколишньої дійсності. Таким чином формується система уявлень про природні комплекси (біоценози). Екскурсія дозволяє повноцінно розкрити естетичний і пізнавальний потенціал природи, формувати ціннісне ставлення до неї, освоювати ряд природоохоронних технологій і, головне, стратегію індивідуальної поведінки в природному середовищі.

Наприклад, під час екскурсії до річки діти ознайомлюються із суттєвими ознаками пори року, форма¬ми поверхні суші, ґрунтами, корисними копалинами, річкою як системою та використанням її в народному господарстві, формуються навички дослідження вимірювання глибини, ширини річки, швидкість течії, характер дна річки, напрямок течії; правий та лівий берег, навички картування та орієнтування на місцевості, а також навички відбору зразків води в різних частинах річки для проведення фізико-хімічного аналізу.

Під час екскурсії вздовж струмка чи річки здобувачі освіти здобудуть конкретні дані про якість води і землекористування на визначеній ділянці річки, зокрема, колір і вигляд води, наявність риб та інших організмів, джерела забруднення, серед яких зливні труби, звалищ асміття, інтенсивність абразії (ерозії) берегів тощо.

Проходження екологічних стежок формування у дітей почуття причетності до всього живого, гуманне ставлення до навколишнього середовища і прагнення піклуватися про збереженні природи.

Як свідчить практика, ефективним методом екологічної освіти є походи, прогулянки, причому, з використанням різних форм позакласної роботи (гра, конкурси, змагання тощо). При цьому використовуються природні об'єкти (ліс, гай, річка, вулиці рідного села), які розташовані поблизу. Таким чином реалізується завдання взаємодопомоги мж членами групи, суперництво. Вміння раціонально підійти до вирішення тієї чи іншої проблеми.

Екологічна спрямованість навчання дітей дозволяє активно долучатися до дослідницької роботи свого краю, вивчення навколишнього світу. Колективні прогулянки, походи, екскурсії є найпоширенішим засобом формування у дітей правильного світогляду, глибокого розуміння моральних цінностей і принципів соціального способу життя.

Популярними на сучасному етапі екологічного виховання стали проекти екологічного спрямування. Екологічні проекти розвивають комунікативні та дослідницькі вміння; розвивають системне мислення. Метод проектів дає можливість дітям самостійно накопичувати досвід, набуває форми дослідження, орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів над проектом під керівництвом вчителі від ідеї до її втілення.

Виховання через проекти сприяє не тільки актуалізації у школярів знань, умінь, навичок, а також їх практичному застосуванню у взаємодії з навколишнім світом. Стимулює потреби дитини в самореалізації, самовираженні, у творчій особистісно та суспільно значущій діяльності, реалізує принцип співпраці дітей і дорослих, є технологією, що забезпечує зростання особистості дитини. Через проект школярі вчаться раціонально використовувати природні ресурси, аналізувати та прогнозувати сучасний стан екологічної проблеми, шукати шляхи її вирішення, оцінюють необхідність проведення природоохоронних заходів.

Під час реалізації екологічних проектів, учні вчаться співпрацювати із соціумом, в тому числі із представниками владних структур, громадськими організаціями, волонтерами, спонсорами, іншими цільовими групами населення, які зможуть допомогти реалізувати проект. Підрахунок кошторису поекту вимагає математичної компетентності та фінансової грамотності, раціональності, об’єктивності щодо цільового призначення витрат.

Реалізація проекту спрямована на підвищення рівня екологічної грамотності підростаючого покоління: підвищення культури поведінки в громадських місцях, формуванню в учнів правильної екологічної поведінки і недопущення несанкціонованих звалищ в населеному пункті проживання.

Залучення значної частини учнів до роботи над екологічними проблемами, сформує у них правильне ставлення до індивідуального здоров'я, до здорового способу життя, до екологічного стану навколишнього середовища. Сформує в учнів соціальну активність, відповідальність й екологічну свідомість, усвідомлення сталого розвитку та готовності брати участь у вирішенні питань довкілля і розвитку суспільства.

Природоохоронні акції такі як «Дерево життя», «Посадимо деревце», «Розчистимо джерело», «Захистимо пташку», «Первоцвіт» дозволять сформувати основи екологічної компетентності на засадах включення учнів у різні види діяльності, поглиблюють обізнаність про значення ранньоквітучих рослин та розвивають відповідальне ставлення до природи, сприяють формуванню екологічної компетентності, екологічної пропаганди щодо охорони ранньоквітучих рослин, збереження та відновлення видового різноманіття рослинного світу, духовне збагачення особистості, виховують екологічну свідомість.

У процесі проведення акцій, школярі здобувають навички збору інформації про поширення, середовище існування, сучасний стан популяцій окремих видів первоцвітів та форми їх охорони на певній території; організовують та проводять постійні спостереження (моніторингу) за станом популяцій та необхідних досліджень первоцвітів з метою розробки наукових основ їх охорони та відтворення; наносіть на топографічну карту регіонт поширення видів ранньовесняних рослин в межах населеного пункту, району, області, країни; вчаться розповсюджувати та публікувати матеріали про необхідність збереження первоцвітів в засобах масової інформації для широкого обговорення громадськістю.

Організація природоохоронних форумів допомагає школярам привернути увагу суспільства до вирішення екологічних проблем; об'єднати однодумців заради спільних дій; обмінятися досвідом вирішення екологічних проблем; реалізувати позитивний досвід сортування сміття в навчальних закладах. Таким чином, учні вчаться налагоджувати співпрацю між споживачами та постачальниками послуг із сортування та вивезення сміття; залучати суспільство до активних дій.

Участь школярів у екологічних квестах , вікторинах підвищує рівень екологічної грамотності, набуття екологічних знань через гру, самостійність під час вирішення поставлених завдань для вирішення екологічної проблеми.

Екологічна спрямованість навчання дітей дозволяє активно долучатися до дослідницької роботи свого краю, вивчення навколишнього світу. Екологічні прогулянки є найпоширенішим засобом формування у дітей правильного світогляду, глибокого розуміння моральних цінностей і принципів соціального способу життя.

Очні екологічні заходи формують в здобувачів освіти відповідальність, враховуючи всі негативні фактори, які впливають на довкілля, необхідність збереження природи, важливість усвідомлення учнем, що середовище, в якому ми живемо – це ціла система звязків і порушення хоча б дного з них, призведе до змін в усій системі.

Упродовж багатьох років проводяться конкурси малюнків на екологічну тематику під назвою «Екологія очима дітей», «Вода – джерело життя» тощо. Дитячі екологічні конкурси малюнків є одним з найбільш простих і ефективних засобів еко освіти населення. Захищати природу можна по-різному: проводити природоохоронні акції, вести еколого-просвітницьку роботу з населенням, а можна пензликом і фарбами висловити своє ставлення до захисту навколишнього середовища, в малюнках і плакатах закликати людей берегти і охороняти природу.

Інформаційні стенди, екскурсії, бесіди, майстер-класи - все це надає певний виховний вплив на свідомість учнів, змушує їх задуматися про правильність своєї поведінки в природі, підвищує екологічну грамотність.

Необхідно донести до свідомості населення, що вирішення екологічних проблем починається з малого: посади дерево, погодуй птахів узимку, не пали багаття в лісі, не руйнуй гнізда птахів, прибери сміття і т. п. Подібні конкурси озброюють дітей способами позитивного впливу на навколишнє середовище, вчать реалізовувати проекти, спрямовані на охорону і покращення стану навколишнього середовища, формують екологічну культуру учнів.

Курс «Україна у світі: природа, населення» займає важливе місце в системі шкільної географії. Особлива його роль визначається тим, що крім науково-ознайомлювальних функцій він найбільшим чином впливає на становлення світогляду і особистісних якостей учнів. Цей курс опирається на систему географічних знань, отриманих учнями в 6-7 класах. З іншого боку, він розвиває загальні географічні поняття, визначення, закономірності на новому, більш високому рівні, використовуючи як базу для цього географію рідної країни. Особливістю курсу є гуманізація його змісту, в центрі знаходиться людина та практична спрямованість навчання географії [3].

Процес формування гармонійних відносин з навколишнім середовищем є складовою частиною загальної системи виховання і освіти, актуальним її напрямком. Процес формування екологічної культури будується на взаємозв'язку глобального, регіонального і краєзнавчого підходів до розкриття сучасних екологічних проблем на принципі безперервності.

В основі формування бережливого ставлення до природи лежить єдність інтелектуального, емоційного сприйняття навколишнього середовища і практичної діяльності щодо покращення стану довкілля.

Процес формування екологічної культури школярів спирається на принципи систематичності, безперервності, міжпредметності у змісті і організації екологічної освіти та виховання.

Досвід педагогів свідчить про те, що участь в практичних природоохоронних заходах дозволяє учням краще адаптуватися в суспільстві, створює стимул для їх особистісного зростання і творчого саморозвитку. Усвідомлюючи свою причетність, нехай до невеликої, але значимої для суспільства і природи справі, школярі не тільки вирішують конкретні природоохоронні завдання, а й знаходять нових друзів, вчаться спілкуватися в колективі, набувають нові навички та вміння.

Трудова діяльність природоохоронного характеру на практичному рівні збагачують досвід емоційних переживань дітей, сприяючи становленню досвіду поведінки в природних умовах. Таким чином, практична природоохоронна діяльність є необхідною умовою формування екологічної культури.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.

У результаті реалізації наскрізної змістової лінії «Екологічна безпека і сталий розвиток» у процесі навчання курсу географії «Україна у світі: природа, населеня» в учнів сформується екологічна компетентність, яка проявляється в розумінні цілісної наукової картини живої природи; уміннях пояснювати зв’язки між організмами в екосистемі; роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; застосовувати знання під час прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми, визначення правил своєї поведінки в сучасних умовах навколишнього середовища; робити висновки про значення охорони природних угруповань для збереження рівноваги в біосфері і виявляти особисте ставлення до зазначених екологічних проблем і брати участь в їх розв’язуванні.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що система екологічних знань, дій, відносин, в сукупності формують екологічну культуру школярів, що являють собою цілісне особистісне утворення, яке базується на єдності інтелектуального, пізнавального, емоційного і діяльнісного зростання дитини, обумовлюється створенням єдиного шкільного освітнього простору.

В процесі застосування природоохоронних заходів реалізовуються такі важливі компетентності як: уміння вчитися, загальнокультурна, підприємницька, соціальна, компетентність з інформаційних і комунікативних технологій (ІКТ), здоров’язберігаюча.

Коментарi